Пояснювальна записка

Всеукраїнські змагання з "Лави-на-лаву" «Кубок імені князя Святослава Хороброго»

Термін проведення: 15 січня 2011 року.

Місце проведення: ПК «Дубовий Гай».

Ідея: відродження традицій масового святкування народних свят в Запорізькому краї через практичне впровадження і безпосереднє залучення населення до традицій, які сприяють здоровому способу життя народу.

«Лава на лаву» є традиційною забавою козаків. Існує козацьке прислів’я «Той не козак, що в лаві не стояв». Козаки ставали до бою лава на лаву на великі свята – на Різдво, на Водохреща, на Масляну, на Великдень, на Покрову тощо. Вважалось на тих козаків лава яких виграла на свято буде Господнє Благословіння, тому козаки завжди залюбки ставали до лави. У кожного в лаві було своє місце, наприклад правий з лівого краю, яке передавалось від діда до батька, і до сина, онука. Ось звідки походить образлива для не знаючих народна поговірка «знати своє місце». В козацьких родах з гордістю коли хотіли похизуватись говорили: «Ми своє місце знаємо!». Це означало, що цей рід знав, що треба робити і як діяти в бою. Ось звідки витоки самоорганізації козацтва в бою. Традиція бою лава на лаву передавалась в козацьких родах – батько або дід навчали молодого козака не лише груповим способам ведення бою, але і індивідуальним. Існували і спеціальні родові техніки, які з великою таємницею передавались тільки серед родичів і заборонялось навчати представників чужих родів. Ця заборона знімалась під час війни. Вважалось, що бойовий побратим, який побував з тобою в реальному бою, є козакові за рідного брата. Ось звідки походить вислів «козацький рід», «козацькому роду нема переводу».

Бій лава на лаву є цілим ритуалом, оскільки для тих хто вперше ставав до такої забави відбувалась умовна посвята у воїни. Перед лавою козаки ставали до кола і співали ритуальних пісень, які надавали певний внутрішній ритм бою і пробуджували войовничий дух у козака. У колі відбувались козацькі танці, відбувалась немов би спеціальна розминка перед боєм. Після цього козаки шикувались у лави. Шикування відбувалось в один, а інколи і в дві чи три ряди. Перед боєм відбувалось, як правило насміхання козаків однієї лави над іншою. Це був один із методів психологічної підготовки, оскільки тут важливо було зберегти душевну рівновагу і войовничий дух перед кулачним боєм. А коли козак не зумів цього зробити, то він міг стати слабкою ланкою в лаві, бо в такому бою дуже важливим було вести бій не вириваючись з групи. Після того як лави були готові до бою, лунала команда «Бій!» і обидві лави сходились в кулачному бою. Сходились, як правило, три рази. Перемагала та лава, яка більше разів перемогла. Між сходками лави відбувались індивідуальні поєдинки «навхрест» чи «на поясах», а також індивідуальні кулачні бої, за дотриманням правил яких уважно слідкували досвічені козаки. Судили лаву досвічені козаки, яких козаки вибирали самі, або лаву судили отамани громад. Порушників карали по різному. Наприклад, порушника могли відшмагати лозиною, чи викупати в річці, щоб «остудився» тощо. Але покарання не могло порушувати честь і добре ім’я козака і сприймалось, як правило, як жарт.

Бій лава на лаву – є прекрасним засобом тренування навиків групового бою. Завдяки такій підготовці козаки і нащадки козаків вважались найкращими бійцями в рукопашних боях на війні. Наприклад під час Великої Вітчизняної війни в штикових і рукопашних атаках німецькі війська майже ніколи не перемагали радянські підрозділи, де були бійці, які пройшли школу боїв лава на лаву. Командуючий повітряно-десантними військами СССР В.В.Маркелов навіть в 70-80-х роках ХХ ст. сприяв тому, що десантники у своїй підготовці використовували бої лава на лаву.

Учасники: команди числом не більше 25  чоловік + 4 запасних з усіх районів Запорізької області, а також бажаючі з сусідніх областей, організацій, установ віком від 18 років. Кількість бійців в лавах під час проведення змагань може бути нерівною, але в одній лаві має бути не більше 25 учасників. Якщо в лаві суперників менша кількість чоловік поєдинок все рівно відбувається (наприклад 25 на 20 чи 18). Тому у комплектації  повної кількості бійців зацікавлена сама команда.

Змагання: Кулачний бій «Лава на лаву».

Правила змагань: В грі приймає участь дві команди по двоє і більше козаків. Гра відбувається на полі, яке розмічається трьома лініями: одна по середині, на якій дві команди будуть сходитися в груповому поштовху і дві інші – лінії шикування розмічаються на відстані 5-7 метрів від серединної лінії. Козаки стають в дві шеренги на лініях шикування щільно притиснувшись один до одного плече до плеча.

За командою «Бій!» обидві шеренги – лави рухаються одна на одну і намагається ударами кулаків в груди або живіт, поштовхами витіснити лаву суперників за їхню лінію шикування. Виграє та лава, яка витиснула іншу на її бік або якщо інша лава розпорошилася по майданчику. Удари в лаві дозволені лише в тулуб – вище пояса і нижче шиї, боротьба в лаві заборонена. Дві лави стають одна навпроти одної, бійці – плече до плеча. За командою «Бій!» лави бігом зближуються одна з одною. Відбувається кулачний бій, удари дозволено наносити лише в тулуб, дозволені поштовхи. Боротьба заборонена. Перемагає лава, яка більше разів витиснула лаву суперників за їх межу.

За порушення правил учасник вилучається зі змагань, за систематичне порушення (більше трьох разів) вилучена зі змагань може бути сама команда.

Лави сходяться три рази. Між сходами відбувається два поєдинки: боротьба «Навхрест», боротьба «На поясах».

Учасники змагань отримують пам’ятні сувеніри.

Змагання відбуваються за «олімпійською системою», із вибуванням програвшої команди.

Команда-переможець отримує «Кубок голови Запорізької обласної державної адміністрації з кулачного бою», який має стати традиційним.

Одяг учасників

Учасники одягнені в форму: шаровари одного кольору, який визначила сама команда, сорочка («манішка») з емблемою організації і з національною атрибутикою (елементи української вишивки), пояс-кушак. Пояс-кушак пов’язується поверх сорочки («манішки»).

Правила боротьби «навхрест»: Два козаки стають один навпроти одного і охоплюють один одного в захват навхрест, так щоб одна рука була зверху, а інша знизу. Козаки починають боротися. Перемагає той, хто покладе суперника на спину і протримає 2 секунди. Також перемога зараховується коли суперник розірвав захват. Боротьба ведеться до однієї, або декількох перемог. Перемагає той, хто переможе більшу кількість разів.

Правила боротьби «на поясах».

Для боротьби на поясах одягають на себе пояси з матерії і обв’язують себе. Козаки беруть захват пояса суперника так, щоб одна рука була зверху, а інша знизу. Козаки починають боротися. Перемагає той, хто покладе суперника на спину і протримає 2 секунди. Також перемога зараховується коли суперник розірвав захват. Боротьба ведеться до однієї, або декількох перемог. Перемагає той, хто переможе більшу кількість разів.

Завантажити "Пояснювальну записку" у форматі  /*.doc/