•  (uk)
2017/07/24
Головна » Uncategorized » Історія ВГО “Спас”

Історія ВГО “Спас”

Наприкінці 80-х – початку 90-х років минулого століття, в період відродження української культури, який вирізнявся пробудженням приспаного українського духу, виникла необхідність створення організації яка б давала можливість молоді знайомитись зі здобутками українських традицій, національних бойових мистецтв. Так майже по всій Україні починаються спроби відродження та відтворення „Бойового гопаку”, „Спасу”. Звичайно ж ці процеси не могли пройти повз колиску української звитяги – козацьке Запоріжжя.

Бойове мистецтво „Спас” було на межі забуття, зберігаючись лише в нечисленних козацьких родинах, та передавалося з покоління в покоління, від діда до онука. Саме тоді група ентузіастів-однодумців під керівництвом Олександра Притули почала пошуки та вивчення українських традицій, бойової культури нашого народу. Протягом кількох років проводилися пошуки, листування, зустрічі з цікавими людьми, подорожі по всій Україні для збору інформації про етнографічний матеріал: народні традиції, пісні, легенди, думи. Техніка народного танцю була проаналізована та пристосована до бойового мистецтва. Водночас систематизувалися методи ведення бою та загартування тіла. Набуті за багато років знання сформувалися в систему виховання воїна. В результаті з’явилася Школа „Спас”, яка спочатку діяла (з 1993 р.), як історико-патріотичний гурт „Запорізька Січ”, при Електротехнічному технікумі-коледжі м. Запоріжжя, основу якого складали виховники та вихованці школи бойового мистецтва „Спас”. Головною метою клубу став розвиток бойового мистецтва Запорозького козацтва – „Спас”. Учні, здобувши певний рівень підготовки, здобувають звання молодика, вивчають бойове мистецтво, медицину, опановують народні звичаї.

З 1995 р. одним із напрямків діяльності ДЮСШ № 10 м. Запоріжжя стає розвиток бойового мистецтва „Спас”.

Вихованці „Запорозького Спасу” приймають активну участь у збереженні історичних пам’яток, флори і фауни нашого краю. Двічі на рік, разом з учнями місцевих шкіл та волонтерами громадських організацій, вони звільняють нашу Святиню-острів Хортицю від сміття, висаджують дерева, розчищають джерела. Також спасівці регулярно приймають участь в урочистостях не тільки нашого міста, а й всієї України, прикрашаючи їх своїми показовими виступами.

У 1997 р. реєструється громадська організація „Дитячо-юнацька школа козацького бойового мистецтва „Спас”, утворено осередки в Бердянську, Вільнянську, Токмаці, Гуляйполі, Оріхові, інших районах Запорізької області.

Цього ж року проведено перший Всеукраїнський фестиваль козацьких бойових та традиційних мистецтв. Участь у фестивалі прийняли: Школа „Бойового гопака” м. Львів (керівник В. Пилат), Школа „Спас” м. Полтава (В. Магас), Школа Гопки-Спас – м. Київ (М. Година), Школа Спас – м. Запоріжжя (О. Притула), м. Бердянськ (М. Будников), м. Вільнянськ (Г. Вовк), м. Олександрія , Кіровоградської обл.. (С. Кисляк), Школа Спас – Вихлист – м.Запоріжжя (Микола та Олександр Нікіфорови), Школа Звичай-Спас – м.Одеса (Л. Безклубий), курсанти інституту сухопутних військ – м. Рівне, (В. Пражмовський), Школа боротьби на ременях „Хрест” – м. Тернопіль (Р. Дрозд). Гостями фестивалю були представники національної академії внутрішніх справ м. Київ та школи руського стилю „Буза” м. Твер. 120 спортсменів представляли різні регіони і напрямки українського бойового мистецтва, більшість з них – діти, юнаки, підлітки. На фестивалі було вирішено розробити правила українського рукопашу і провести першість України, де мали б змогу помірятись силами різні школи українського бойового мистецтва.

А вже у 1998 р. за ініціативи заступника міського голови Л.П. Островської та Голови комітету з фізичної культури, спорту та туризму Запорізької міської ради В.Г. Степаненка, вперше в Україні, на основі громадської організації у м. Запоріжжі відкрито міську козацьку дитячо-юнацьку школу бойового мистецтво „Спас”. Також розроблено типову програму викладання „Спасу” в ДЮСШ, розпрацьовані правила змагань з українського рукопашу з урахуванням специфіки українського бойового мистецтва.

Було подано пропозицію в Держкомспорт України про внесення українського рукопашу „Спас”, як національного виду спорту в державну класифікацію видів спорту.

Фестиваль 1998 р. зібрав представників з 15 областей України. Серед них: Школа „Бойового гопака” м. Львів, м. Турка Львівської області, м. Тернопіль, м. Івано-Франківськ, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницької області, м. Луцьк, Школа „Спас” м. Запоріжжя, м. Бердянськ та м. Вільнянськ Запорізької області, м. Олександрія Кіровоградської області, м. Полтава, Школа „Спас” та „Гопки – Спас” м. Київ, Козацька школа м. Полтава, „Козацька вежа” м. Донецьк, Школа „Оберіг” та „Спас-Вихлист” м. Запоріжжя, Федерація руського бойового мистецтва України м. Київ, м. Рівне, „Молодіжна ліга” м. Харків, „Афганці Чорнобиля” м. Славутич Київської області, „Сіверщина” Чернігівська область, „Сварга” м. Свалява, Закарпаття, поки що гостями була „Спілка української молоді” м. Суми.

В рамках фестивалю відбулася І-ша Першість України з українського рукопашу. Змагання прийшли на високому рівні, головне, без серйозних травм. Переможцями у своїх вікових та вагових категоріях стали представники таких шкіл: „Бойовий гопак” м. Турка львівської області, „Спас” м. Олександрія, „Хрест” м. Тернопіль, „Бойовий гопак” м. Кам’янець-Подільскій, „Бойовий гопак” м. Львів, „Козацька школа” м. Полтава, трьох переможців мала Школа „Спас” м. Запоріжжя.

Президент федерації самбо України О.К. Наухатько, будучи головою апеляційного журі змагань в інтерв’ю зазначив: „… Коріння самбо знаходяться якраз у цих народних одноборствах. Рівень, а я дивився і попередні поєдинки, доволі високий, і сьогодні бачу, що маємо широкий розвій і велику тягу до українського рукопашу. Я хочу відверто сказати, що це спорт ХХІ-го століття…”
У 1999 р. Запоріжжя вітало учасників ІІІ-го Всеукраїнського фестивалю козацьких бойових та традиційних мистецтв, та козацьких нащадків – учасників ІІ Першості України з українського національного рукопашу. Цього року перемогу здобули: 4 представники Школи „Спас” м. Олександрія, по 2 – Школи „Спас-Вовки” м. Вільнянськ та Школи „Спас” м. Запоріжжя, а також по одному представнику Школи „Спас-Вихлист” м. Запоріжжя, „Руський стиль” м Київ, „Хрест” м. Тернопіль, та Козацької школи м. Харкова.

В 2000 р. фестиваль почав новий відлік розвитку українських бойових мистецтв, бо виріс до рівня Міжнародного. Були відмінності і в програмі фестивалю. Із-за великої кількості учасників Першості України, її довелося проводити в два дні, а після завершення фінальних поєдинків на центральному майдані Фестивальному м. Запоріжжя відбувся концерт показових виступів найкращих команд-учасників фестивалю. Видовищним було закриття – в серці Запорозького козацтва, на о. Хортиці, проводилися поєдинки з боротьби „Навхрест”, бої „Лава-на-лаву”, козацькі забави, кінні герці.

Крім вже постійних учасників фестивалю, цього року Запоріжжя відвідали представники призабутого українського бойового мистецтва „Костурець” з м. Харкова, школи „Причорноморського Спасу” (керівник – фундатор психоенергетичного напрямку Спасу – А. Скульский) м. Миколаїв, школи „Спас-Штурм” м. Дніпропетровськ. Серед гостей фестивалю треба виділити представників Тверської „Бузи”, сибірського козацтва та кубанського козацтва.
Серед переможців Першості 4 представники Школи „Спас” м. Запоріжжя, 3 – школи „Спас-Штурм” м. Дніпропетровськ, по 2 – команди „Спас-Вовки” м. Вільнянськ, та „Хрест” м. Тернопіль, 1 представник школи „Бойового гопаку” м. Львів.

В рамках фестивалю відбувся науковий круглий стіл, на якому керівники шкіл, науковці поділилися своїми здобутками, наробками, проблемами.
По закінченню фестивалю, найкращі його учасники вирушили в кінний перехід по місцях колишніх Запорозьких Січей, який тривав 2 тижні та супроводжувався показовими виступами по місцях козацької слави.
Проведення на Запоріжжі фестивалів козацьких бойових мистецтв стало вже традиційним. Але крім цього школа „Спас”, яка доречі зараз переросла в Всеукраїнську федерацію, проводить низку інших спортивних та громадських заходів, серед яких: Екологічні акції „Чиста Хортиця” та „Зелена Хортиця”; турніри з боротьби „Навхрест” та з рукопашу; святкування традиційних свят – Покрови, Водохрещення, Івана-Купала, Козацького Нового року, Великодня і інших; проведення навчально-методичних семінарів з підготовки фахівців-інструкторів з бойового мистецтва „Спас”.

З 2001р. фестиваль доповнює науково-практична конференція „Українські бойові мистецтва. Проблеми розвитку”, а також концерт „Кобзарське коло”. Закриття фестивалю проводиться на Кам’яній могилі (м. Мелітополь).
З 2003 р. у ВУЗ-ах та школах Запоріжжя проводяться заняття з бойового мистецтва „Спас”. В якості педагогічного експерименту, на основі „Спасу” ведеться виховання спеціалізованих військово-морських класів школи-комплексу № 43 м. Запоріжжя.

Традиційно проходить Фестиваль „Спас на Хортиці”.

З 2004 р. Фетиваль набуває статусу української толоки та носить ім’я Степового Батька – Анатолія Єрмака.

В рамках Фестивалю 2006 р. започатковано культурно-мистецький проект „Слово, що зберегло націю. Від петрогліфів Кам’яної Могили до козацьких карбів”.

З 2007 р. Фестиваль приурочено до свята Покрови Божої Матері, та перенесено на 12-14 жовтня. Крім традиційних заходів, в учбових закладах міста заплановано проведення „Свята української вишиванки”, а також презентація фото-художнього проекту „Спас – Звичай козацьких родів” (автор Євген Іваненко).

Нині „Спас” знаний в Україні та за її межами. Авторська навчальна програма О. Притулизатверджена міським спорт. Комітетом та управлінням освіти, як основа вивчення українського бойового мистецтва „Спас”. На сьогодні більше 3000 юнаків та дівчат по всій Україні є вихованцями „Спасу”. Щорічно в різних містах проводиться близько 20 турнірів з рукопашу „Спас”. Традиційно на Святій Хортиці Запорізька школа „Спас” проводить вишкільні табори для своїх вихованців та представників інших осередків ВГО „Всеукраїнська федерація „Спас”. Виховання в таборі базується на духовній спадщині наших славних предків – Запорозьких козаків, вікових традиціях лицарів-захистників прадідівської Православної Віри. Але найголовнішим здобутком школи „Спас” є зростаючий інтерес української молоді до свого історичного минулого, до занять саме українськими бойовими мистецтвами, виховання їх вірними синами Землі своєї.

Scroll To Top
-->