СПАС Всеукраїнська федераціяВ ніч з 20-го на 21-ше червня 2015-го року, в день літнього сонцестояння, представники нашого осередку Українського Рукопашу «Спас» (Дніпропетровський Осередок Українського Рукопашу «Спас» – Школа Рукопашу «Спас» Імені Козака Мамая: «Спас-Огрінь») прийняли участь у святкуванні стародавнього слов’янського свята – Івана Купала, разом з фольклорним колективом нашого міста – «Родослав», на люб’язне запрошення останніх!
Місце проведення святкування – традиційне для «Родославу», колектив котрого, є добрими друзями нашої козацької організації – Кодацька Паланка Війська Запорозького Низового. Цим місцем є сучасна лісова територія, огорнута двома річками: Кринка та Самара, Новобогородицької Фортеці. Нині від фортеці збереглись тільки вали – та всі вони в доволі гарному стані! Окрім валів на території фортеці наш час існує багато рослинності – дерев та різноманітних трав, що місцями сягають висоти людського зросту!
Невеличка історична довідка: Роки існування Новобогородицької Фортеці – 1688-1798! Свого часу вона була побудована, під особистим керівництвом гетьмана Івана Мазепи, на землях Війська Запорозького Низового для перешкоджанню нападу, на ці терени, татар! Поруч з фортецею існувало давнє козацьке містечко – Стара Самарь, котре в наш час старанно вивчається археологами!
…табір для проведення святкування почався стягуватись на територію Фортеці ще вдень. Щоправда, представники нашого осередку дістались до нього лише ввечері – подолавши, при цьому, пішки за 2 години близько 15-ти кілометрів, з повними туристичними рюкзаками , від жилого масиву Придніпровськ (де базується наш осередок)!
Завдяки пані Наталії (керівнику «Родослава») учні нашого осередку, разом з іншими запрошеними гостями, зуміли зануритись в дивовижно казкову атмосферу святкування: обрядові пісні з професійним народним виконанням, справжні народні костюми, мальовничий берег Самари, вінки та вогнище… обрядодії біля вогнища та у воді!
Слід також відмітити, що учні нашого осередку старанно й завзято, під легким дощем (котрий почався в самий розпал святкування) стрибнули через вогнище всі 49 «спасівських» разів – як справжні сучасні юні воїни-козаки! Тренеру ж осередку довелось дострибувати свої останні, 20 з гаком разів, вже під доволі сильним проливним дощем… бо ж – не годиться козаку-виховнику від своїх учнів відставати й ганьбити… чесне ім’я воїна-спасівця;)!
Дощ, з одного боку, трошки завадив проведенню свята (не встигли ряд додаткових народних ігор), з іншого ж – додав свій колорит у святкування! Хоч, він і не був таким сильним, як у всьому місці в цілому – та вніс свої корективи в проведення свята!
На ранок, через дощ, залишились, так би мовити – лиш найстійкіші, а власне: сам «Родослав», з найбільш наближеними до нього особистостями… та – наші юні спасівці-козаки зі своїм тренером!
Другий день був не менш цікавим, ніж перший! …душевні розмови біля вогнища, занурення у мудрість народних звичаїв – завдяки розповідям пані Наталії… дискусії на історичні теми!
Вже тільки, як сонце почало іти на захід – табір почав потроху згортатись! …очищенні обрядами та світлими емоціями, оздоровленні природою та живим щирим спілкуванням, як діти, так і дорослі, від такого яскравого й насиченого святкування, з піднесеним настроєм повернулись додому!
