В головному діяльність науково-методичної ради підпорядкована вивченню базових основ і закономірностей бойового досвіду людства, що у більш вузькому зрозумінні можливо розглядати, як історично сформований досвід військової справи і бойових мистецтв. У більш широкому розумінні це явище розглядається нами, як сформований людиною комплекс методів і засобів, спрямований на подолання негативних факторів зовнішнього оточеня. Сюди можливо віднести негативний вплив дії певної географічної кліматичної зони існування людини, глобальних катастроф планетарного маштабу, епідемій, соціальних факторів та інш.Науково-дослідницька частина відбувається на базі “Основ теорії військової справи і бойових мистецтв”. Попередні результати досліджень дозволили на рівні робочої гіпотези визначити джерела виникнення, просторово-хронологічні параметри і колективного автора створення базових основ бойового досвіду людства. На цій основі визначено чотири головних його головних складових, куди віднесено:

• Виживання;

• Ведення рукопашного бою;

• Захоплення життєвого простору;

• Єдиноначаліє.

Відносно кожного з цих базових параметрів виконано визначення суті понятійного змісту і простежено генеологію їх виникнення в людському суспільстві від елементарних проявів до базових основ. В результаті науково-дослідницької роботи і проведення наукових конференцій видано три наукових збірки за 2003 – №1, 2006 – №2, 2007 – №3 наукових праць фахівців різних спеціальностей, що підтверджують актуальність вивчення цієї теми. Адже з позиції “Основ теорії військової справи і бойових мистецтв”, вивчення базових основ бойового досвіду людства має загальнолюдське і загальнонаукове значення для багатьох наукових дисциплін, відповідно, має важливе значення для розвитку збройних сил окремих держав і всього людства.
Учні школи козацького бойового мистецтва „Спас” пишуть реферати по історії козацтва. Тренери та викладачі федерації „Спас” займаються науковою роботою та приймають участь в роботі науково-методичної ради.

СУПОЙСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ

Записаний у нащадка чорноморських козаків Л.П. Безклубого, (цей переказ є його родовим переказом);

Колись в сиву давнину народив БАТЬКО КОЛО з МАТІР’Ю ДАЖ-ЗЕМЛЕЮ ГРОЗОВОЮ під час днини, грози люд вкраїнський опалені дерева та й дав їм землю з півночі на опівдень до моря та з заходу на схід до Дунаю до Дніпра, Дону та й заповів їм не ходити за ту землю та не оддавати, а щоб сильні були пов’язав СЛОВОМ: поки шанувати будете мене з матір’ю та слово оте Стосове будете незборимі, доки бринітиме отой звичай в совісті душі вашій, та дав брата свого місяця на сторожу козацтву тому характерному, щоб берегли землю ту денно і нощно, а щоб вправні були та згрунтовані то докинув вісім променів своїх козацьких на небо, щоб у скруту поглядали на Воза тою та знали в чім сила їхня козацька. Й була од БАТЬКА сторожа чорна зненавість безмежна та завбачливість розуму од підступу межи товариства, неправди проти звичаю та ворога лють, а од МАТЕРІ ЗЕМЛІ ГРОЗОВОЇ любов безмежна до люду, Краю, сім’ї своєї така червона аж багряна, як сполох небесний.

КОЗАЦЬКІ ЗАПОВІДІ

Козак – лицар духу і честі, охоронець рідної землі, історичної пам’яті народу і національної культури. Все навколо його, всьому він дає лад і оберег. Мрія козака – показачити всю Україну, щоб горіла земля під ногами тих, хто зазіхне на її волю.

СЛОВО СТОСОВЕ

   До тих пір, доки молодь з молоком матері та від старшини буде всотувати несприйняття зверхності над собою і в собі, в Роду, до тих пір рій Родів скупи Вкраїнської буде взмозі захистити мазкою братчіковою землю свою на користь свою.

Збережемо край свій Звичаєм, один-одного – обичаєм.

Важливе значення лікувально-профілактичного та оздоровчого спрямування тісно пов’язане з процесами виживання людини у зовнішньому оточенні. Зокрема під впливом дії глобальних катастроф, епідемій, ведення військових дій з використанням зброї масового знищення інше. В цьому зв’язку важливе значення має процес вивчення рівня резервних можливостей людського організму щодо умов його існування під землею, під водою, космічному просторі та існування людини в нестандартних умовах життєдіяльності організму. Продовження тривалості життя людини і ліквідації хронічних захворювань.
Було видано кілька наукових праць, зокрема, з приводу вивчення адаптаційних можливостей людини в матеріалах міжнародної науково-практичної конференції Одеса 2000р., збірника наукових праць №16 Київ-Запоріжжя 2000р. Проблеми Школи розглянуто в матеріалах міжнародної науково-практичної конференції м.Запоріжжя 2006 р. та інш. Щодо проблем сучасної Школи готується до випуску кількох наукових робіт.

Національний вид бойового мистецтва під назвою “Спас” сформований на базі козацького бойового мистецтва “Спас”. В його рамках розпрацьовано кілька напрямків, зокрема,прикладний, спортивний, показовий та оздоровчо-лікувальний.

Прикладний напрямок передбачає ведення короткочасного (протягом 1-2 сек.) індивідуального, групового і колективного рукопашного бою з використанням різних видів зброї в тому числі холодної та вогнепальної.

Спортивний напрямок представляє собою поєднання різновидів змагальної діяльності у сфері ведення індивідуального рукопашного бою. Де під час поєдинку спортсмени використовують ударну техніку руками і ногами, кидкову техніку а також силову боротьбу, больові і задушливі прийоми. Змагання відбуваються згідно визначеними правилами, що пройшли свою практичну апробацію на численних змаганнях напротязі 8 років (див. Правила змагань). Для підготовки та участі у змаганнях відбувається постійний і цілорічний навчально-тренувальний процес, на базі затвердженої навчальної програми МК ДЮСШ БМ “Спас” м. Запоріжжя. В рамках спортивного напрямку розпрацьовано показовий та оздоровчо-лікувальний напрямки, що в подальшому можуть стати окремими спортивними дисциплінами, зокрема показовий напрямок.

На сьогоднішній день, офіційно цей вид спорту в Україні визнаний.
Завдяки православного релігійного впливу, а також впливу духовних і морально-етичних принципів славного Запорозького козацтва цей вид спортивної діяльності з антигуманними проявами не пов’язаний.
У зв’язку із складністю для підготовки і навчання фахівців з цього виду спорту, бажано їх готувати на базі навчальних закладів ІV рівня акредитації.
Приклад 8-річного існування державної МК ДЮСШ БМ “Спас” в м. Запоріжжі підтверджує, що за умови певного матеріально-технічного забезпечення і наявності фахівців можливо відкривати відділення з цього виду спорту в установленому порядку.
Напротязі 10 років регулярно проводяться змагання різноманітного рангу, зокрема, міжнародні змагання, чемпіонати і кубок України, всеукраїнські, обласні, місцеві, першості шкіл та інші змагання.
Спортивний напрямок БМ ”Спас” має свою спортивну класифікацію, вона пройшла свою успішну апробацію напротязі 4 років. На основі якої можливо присвоювати до рівня КМС включно, можливо нагороджувати спортсменів, але присвоювати спортивні звання на рівні МС, а також МСМК не можливо. Цей вид спорту включений до державної статистичної звітності з фізичної культури і спорту по лінії МК ДЮСШ БМ “Спас”.

Витяг з Правил змагань з Українського рукопашу «Спас» (на російській мові)

Броски

1. Броском считается действие бойца, в результате которого соперник теряет равновесие и падает на пол, касаясь ее поверхности какой-либо частью тела, кроме ступней ног (оказывается в одном  из положений лежа).

2. Контр бросок – бросок, при котором боец в защите в ответ на атакующие действия соперника перехватывает инициативу и изменяет характер или направление падения атакующего.

3. Оцениваются те броски, которые проводит боец, который находится до броска (к началу падения противника) в положении стоя, и броски, которые проводит боец, лежа против стоячего соперника, – “шкварка” (подкаты, подсекания, подбивки, и тому подобное), а также броски в прыжке.

Считается, что бросок выполнен атакующим бойцом без падения, если он во время броска (к его началу и к моменту завершения ) сохраняет положение стоя.

Бросок считается выполненным с падением атакующего бойца, когда в процессе выполнения броска он переходит в одно из положений лежа или опирается на лежащего соперника с целью удержания равновесия.

Броски из положения, лежа, оцениваются лишь тогда, когда они выполняются против стоячего соперника и когда тот оказывается в положении, лежа.

4. В зависимости от исходного  положения  бойца в атаке  различают:

а) броски противника, который находится в стойке. К ним приравниваются броски, при которых атакующий переводит в ходе броска соперника, который находится в одном из положений лежа, в стойку или же полностью отрывает его от пола, поднимает выше поясу и, бросая, переворачивает вокруг горизонтальной оси;

б) броски противника, который находится в положении на коленях или на руках, которые сопровождаются также его переворачиванием вокруг горизонтальной оси, к ним приравниваются броски соперника, который находится в одном из положений лежа и которые сопровождаются его полным отрывом от земли, но ниже уровня пояса и переворачиванием вокруг горизонтальной оси.

Отрыв соперника, который находится в положении, лежа, от пола и опускания его в то положение без переворачивания не оценивается.

В любом случае броски, которые закончились падением соперника в положение на колени или на руки, не оцениваются.

Болевые приемы

1. Болевым приемом считается захват руки или ноги соперника, который позволяет провести действие: перегиб (рычаг), вращение в суставе (скрут), ущемление сухожилий или мышц  и требует от соперника признать себя побежденным.

2. Болевые приемы позволяется проводить только   спортсменам с 10 лет. Проведение болевого приема на руку  должно быть прекращено, если боец при атаке переходит в положение, стоя.

1. Удушающие приемы – действия передавливание сонных артерий, плечом и предплечьем, предплечьем и голенью, в результате чего соперник подает сигнал о сдаче или теряет сознание. Также позволяется проводить спортсменам с 10 лет.

Удары

1. Удар – кратковременное изменение части тела в направлении направления удара, позволяется наносить удары кулаком,  коленом, голенью, стопой.

2. Оцениваются удары нанесенные: в голову, грудь, живот, боковые части тела, ноги (кроме коленного сустава и стопы).

3. Удар позволяется наносить лишь в положении стоя.

4. Запрещается наносить удары коленом в голову шею и область спины.

Чистая победа

1. Чистая победа присуждается:

а) за чистый бросок в прыжке;

б) за болевой прием;

в) за удушающий прием;

г) при нокаутирующий удар;

д) при явном преимуществе одного из бойцов;

е) при снятии соперника из соревнований

ж) при снятии соперника в ходе боя из соревнований

2. Болевой прием засчитывается в том случае, когда один из бойцов при захвате его руки или ноги подает сигнал о сдаче, или если в поединках бойцов ниже І разряда  арбитр убежден, что рука или нога захвачена верно, освободиться от захвата невозможно и продолжение приема может привести к травме.

3. Удушающий прием засчитывается в том случае, когда один из бойцов при захвате его шеи, руками или ногами, сдается или теряет сознание.

4. Сигнал о сдаче подается голосним возгласом “Есть!”, или двойным рукоплесканием по телу победителя или полу. Любой возглас участника, взятого на болевой или удушающий прием, рассматривается как сигнал о сдаче.

5. Нокаут засчитывается в случае, когда в течение 10 сек. боец не в состоянии продолжать бой (нарушена координация движений, слабая реакция зрительных анализаторов и вестибулярного аппарата на действии арбитра, врача).

6. Нокаут не засчитывается в случае, если боец в течение 10 сек. возобновил состояние готовности к бою и в состоянии вести поединок; в этом случае засчитывается нокдаун.(кроме детей до 14 лет)

7. Если, по мнению арбитра, бой происходит при явном преимуществе одного из бойцов, или разница в баллах по запискам боковых судей достигает 12 баллов, арбитр останавливает поединок и  при согласии главного судьи  этому бойцу предоставляется победа «при явном преимуществе ”.

Оценка приемов

1. Приемы атакующего бойца, проведение которых не дало ему чистой победы, оцениваются баллами. Качество и, соответственно, оценка их зависит от:

а) в каком исходном положении находился атакующий боец до броску;

б) без падения или с падением проводил он бросок;

в) на какую часть тела упал он после броска противника;

г) в какую часть тела был нанесен удар.

2. Шесть баллов присуждается:

а) за чистый бросок;

б) за нокдаун;

в) за бросок в прыжке без амплитуды.

3. Четыре балла присуждаются за:

а) бросок с падением из положения, стоя, при котором соперник упал на спину;

б) бросок без падения из положения, стоя, при котором соперник упал на бок;

3. Два балла присуждаются:

а) за бросок с падением из положения, стоя, при котором соперник упал на бок;

б) за бросок без падения, при котором соперник, который находился к броску в положении на коленях, или на руках, упал на спину;

в) за удар в голову ногой;

г) за удар рукой в голову в прыжке;

д) за второе предупреждение, объявленное сопернику;

е) за бросок из положения сидя или лежа, если соперник упал на бок, грудь, живот, поясницу

4. Один балл присуждается:

а) за удар в туловище;

б) за удар рукой в голову;

в) за удар в ноги (середину бедра, голень опорной ноги);

г) за первое предупреждение, объявленное сопернику.

5. За неосуществленный бросок атакующего с падением, в процессе выполнения которого, он падает сидя, на грудь, живот поясницу, бок или спину, баллы его сопернику, если он не контратаковал, не присуждаются.

Если боец в защите во время контратаки не смог изменить характер и направление падения и сам упал в направлении его броска, то выполненным считается бросок атакующий.

Запрещены приемы и действия

1. В соревнованиях по рукопашу запрещается:

а) бросать соперника на голову, бросать с захватом на болевой прием, бросать соперника, преднамеренно падая на него всем телом;

б) зажимать сопернику носа и рот;

в) шкрябаться, кусаться;

г) делать любые болевые приемы  на позвоночник, охватывать шею; руками и ногами сжимать голову, прижимать ее к полу;

д) упираться руками, ногами или предплечьем в лицо соперника;

е) нажимать локтем или коленом сверху на любую часть тела соперника;

ж) делать захваты за пальцы на руках и ногах соперника;

з) выкручивать ногу соперника за пятку, делать болевые приемы на стопу;

и) делать “рычаг” колена, перегибая ногу не в плоскости ее естественного изгиба;

й) проводить болевые приемы рывком, кроме разрыва захвата;

к) наносить удары в шею, затылок, пах, в стопу сверху, спину в районе позвоночника;

л) наносить удары в коленный сустав опорной ноги;

м) наносить удары лежащему сопернику;

н) делать захваты за одежду соперника, за волосы, уши, нес, пах;

о)  проводить болевые и удушающие приемы в стойке;

п) проводить одновременно парные удары (локоть-колено) /” коробочку”/.

СУПОЙСЬКИЙ ПЕРЕКАЗ
Записаний у нащадка чорноморських козаків Л.П. Безклубого, (цей переказ є його родовим переказом);

Колись в сиву давнину народив БАТЬКО КОЛО з МАТІР’Ю ДАЖ-ЗЕМЛЕЮ ГРОЗОВОЮ під час днини, грози люд вкраїнський опалені дерева та й дав їм землю з півночі на опівдень до моря та з заходу на схід до Дунаю до Дніпра, Дону та й заповів їм не ходити за ту землю та не оддавати, а щоб сильні були пов’язав СЛОВОМ: поки шанувати будете мене з матір’ю та слово оте Стосове будете незборимі, доки бринітиме отой звичай в совісті душі вашій, та дав брата свого місяця на сторожу козацтву тому характерному, щоб берегли землю ту денно і нощно, а щоб вправні були та згрунтовані то докинув вісім променів своїх козацьких на небо, щоб у скруту поглядали на Воза тою та знали в чім сила їхня козацька. Й була од БАТЬКА сторожа чорна зненавість безмежна та завбачливість розуму од підступу межи товариства, неправди проти звичаю та ворога лють, а од МАТЕРІ ЗЕМЛІ ГРОЗОВОЇ любов безмежна до люду, Краю, сім’ї своєї така червона аж багряна, як сполох небесний.

КОЗАЦЬКІ ЗАПОВІДІ
   Козак – лицар духу і честі, охоронець рідної землі, історичної пам’яті народу і національної культури. Все навколо його, всьому він дає лад і оберег. Мрія козака – показачити всю Україну, щоб горіла земля під ногами тих, хто зазіхне на її волю.